- присуджувати
- —————————————————————————————прису́джуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
присуджувати — ую, уєш, недок., присуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) кого на що, до чого, кому що, також з інфін. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання (про суд). || з інфін. Вирішувати покарати когось у якийсь спосіб. 2)… … Український тлумачний словник
призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… … Український тлумачний словник
присудження — я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуваний — а, е, рідко. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до присуджувати. || прису/джувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
присуджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
присуджуватися — ується, недок. Пас. до присуджувати … Український тлумачний словник
присудити — див. присуджувати … Український тлумачний словник
присусіджування — я, с. Дія за знач. присуджувати … Український тлумачний словник
розігрувати — ую, уєш і рідко розграва/ти, аю/, ає/ш, недок., розігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виконувати, відтворювати що небудь у формах сценічного мистецтва. 2) перен. Прикидатися ким небудь, видавати себе за когось іншого. || Зображувати що небудь… … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови